- забаламучувати
- -ую, -уєш, недок., забаламу́тити, -у́чу, -у́тиш, док., перех., розм.Збивати з доброго шляху; одурманювати, затуманювати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
забаламучувати — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
забаламучувати — чую, чуєш, Пр. Занимати кому небудь час, заплутувати комусь думки, замилювати очі, збивати з шляху … Словник лемківскої говірки
забаламутити — див. забаламучувати … Український тлумачний словник
забаламучування — я, с. Дія за знач. забаламучувати … Український тлумачний словник
забаламутити — мучам, чаш, Пр. Див. забаламучувати … Словник лемківскої говірки